Протокол FTP (File Transfer Protocol) - це стандартний протокол, який використовується для передачі файлів через мережі. Він був розроблений для ефективної передачі файлів між комп’ютерами з різних мережних архітектур.
Основні принципи роботи FTP.
-
Клієнт-серверна архітектура.
У FTP є дві основні сторони - клієнт і сервер. Клієнт - це
програма, яка ініціює передачу файлів, а сервер - програма, яка приймає та обробляє ці файли. -
Аутентифікація.
Користувачі можуть увійти на FTP-сервер за допомогою імені користувача (логіну) та пароля для доступу до своїх файлів. -
Керування доступом.
FTP може налаштовувати права доступу до файлів та каталогів на сервері, щоб обмежити або дозволити доступ до них. -
Керування сесіями.
FTP підтримує зберігання інформації про сесії, таку як поточний робочий каталог та інші параметри, для зручності користувачів. -
Передача даних.
Дані передаються через FTP за допомогою різних режимів передачі, таких як ASCII або бінарний режим. -
Контроль передачі.
FTP включає механізми для контролю цілісності переданих даних, що дозволяє виявляти помилки передачі та вирішувати їх.
FTP є одним з найпоширеніших протоколів для передачі файлів у світі комп’ютерних мереж. Цей протокол використовується для завантаження веб-сайтів на сервер, резервного копіювання даних, обміну файлами між користувачами тощо. Однак варто відзначити, що через свою не зашифровану природу FTP не є безпечним для передачі конфіденційної інформації через незахищені мережі, і рекомендується використовувати захищені альтернативи, такі як SFTP (SSH File Transfer Protocol) або FTPS (FTP over SSL/TLS).