Протокол Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP) - це протокол на рівні додатку у мережевій архітектурі, призначений для автоматичного надання мережевих параметрів пристроям у мережі. Ці параметри можуть включати IP-адреси, маски підмереж, адреси шлюзу, адреси серверів DNS тощо.
DHCP спрощує процес налаштування мережевих параметрів на пристроях, зокрема комп’ютерах, смартфонах, маршрутизаторах тощо. Замість того, щоб вручну налаштовувати кожен пристрій з вказаними мережевими параметрами, DHCP дозволяє це робити автоматично.
Основна ідея працює так: коли пристрій приєднується до мережі, він відправляє DHCP-запит до DHCP-сервера. DHCP-сервер відповідає, надаючи пристрою IP-адресу та інші необхідні мережеві параметри. Цей процес може бути частиною ініціалізації мережі при запуску пристрою або при зміні мережі.
DHCP-сервер - це пристрій або програмне забезпечення, яке надає IP-адреси та інші мережеві параметри пристроям, які підключаються до мережі через протокол Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP).
Основні функції DHCP-сервера включають:
- Надання IP-адреси: DHCP-сервер видає IP-адреси пристроям, які потребують підключення до мережі.
- Надання інших мережевих параметрів: Окрім IP-адреси, DHCP-сервер також може надавати маску підмережі, адресу шлюзу, адреси серверів DNS та інші параметри конфігурації мережі.
- Управління IP-адресами: DHCP-сервер відстежує доступні IP-адреси у своєму пулі адрес та запобігає наданню дублюючихся адрес.
- Обробка запитів на оновлення конфігурації: Коли пристрій з’єднується з мережею або змінює свою мережеву конфігурацію, він може надсилати запити до DHCP-сервера для оновлення своїх налаштувань.
- Журналювання подій: DHCP-сервер може вести журнал подій, таких як надання або відмова в наданні IP-адрес, для належного моніторингу та аналізу мережевої активності.
DHCP-сервери можуть бути встановлені на спеціальних пристроях, таких як маршрутизатори або сервери, або можуть працювати як програмне забезпечення на звичайних комп’ютерах або серверах.