Маршрутизація в Linux - це процес передачі пакетів даних між різними мережами або підмережами. В Linux це реалізується через ряд інструментів та механізмів. Нижче можна ознайомитись з ключовими аспектами маршрутизації в Linux.
-
Ядро Linux (Linux Kernel): Ядро Linux має вбудовану підтримку IP-маршрутизації. Воно відповідає за обробку та пересилання маршрутизаційних пакетів між інтерфейсами.
-
IP-пакети та маршрутизація: IP-пакети мають заголовок, що містить адресу призначення. Маршрутизаційне програмне забезпечення визначає, куди направити кожен пакет, використовуючи таблиці маршрутизації. У Linux ці таблиці можна переглядати та змінювати з використанням команди
ip route. -
Netfilter / iptables: Netfilter - це підсистема ядра Linux, яка використовується для маніпулювання мережевим трафіком. Інструмент iptables надає зручний спосіб налаштування правил маршрутизації та маскування IP-адрес. Вони часто використовуються для налаштування правил фільтрації трафіку або відправки пакетів на спеціалізовані обробники.
-
Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP): DHCP використовується для автоматичного налаштування IP-адрес, маршрутів та інших параметрів мережі на комп’ютерах у мережі.
-
BGP та Quagga / Bird: Для більш складних мережевих налаштувань, таких як інтернет-провайдери або публічні мережі, використовуються протоколи, такі як BGP (Border Gateway Protocol), або програмне забезпечення маршрутизації, таке як Quagga або Bird.
-
Мережеві інтерфейси та конфігурація: В Linux мережеві інтерфейси можна налаштовувати за допомогою інструментів, таких як
ifconfig,ip, або за допомогою конфігураційних файлів у/etc/network/interfaces.
Ці інструменти та механізми дозволяють адміністраторам мереж Linux ефективно налаштовувати та керувати маршрутизацією у своїх системах.