Що таке NAT (Network Address Translation)?

NAT (Network Address Translation) - це процес зміни IP-адреси в пакеті даних, що проходить через маршрутизатор або файрвол. Його основна мета - перетворити одну IP-адресу на іншу, зазвичай для забезпечення доступу до Інтернету або для забезпечення безпеки мережі.

У мережевому оточенні NAT дозволяє внутрішнім пристроям, які мають приватні IP-адреси, отримувати доступ до Інтернету через один або декілька публічних IP-адрес. Він також допомагає у захисті внутрішніх мереж від зовнішніх загроз, ховаючи реальні IP-адреси внутрішніх пристроїв за однією або кількома публічними IP-адресами.

NAT може бути виконаний різними способами, такими як статичний NAT, динамічний NAT, PAT (Port Address Translation) тощо. Він є важливою складовою багатьох мережних технологій, таких як домашні мережі, корпоративні мережі та провайдери Інтернету.

Детальніше і трохи іншими словами

NAT (Network Address Translation) — це технологія, яка дозволяє змінювати мережеві адреси в заголовках IP-пакетів під час їхнього проходження через маршрутизатор або інший мережевий пристрій. NAT широко використовується для оптимізації використання обмеженого набору IP-адрес та забезпечення безпеки локальних мереж.

Основні функції NAT

По-перше це економія IP-адрес оскільки NAT дозволяє використовувати одну публічну IP-адресу для доступу до Інтернету для багатьох пристроїв у локальній мережі.
По-друге це захист приватної мережі: Внутрішні IP-адреси не видно ззовні, що знижує ризики атак.
У третіх мережеве транспортування де NAT забезпечує безперервність роботи під час переходу між різними мережами.

Типи NAT

Як згадувалось вище NAT може бути виконаний різними способами.

  1. Статичний NAT (Static NAT) це тип NAT, де одна внутрішня IP-адреса зіставляється з однією зовнішньою IP-адресою.
    Використання: підходить для серверів, які повинні бути доступними з Інтернету, наприклад, веб-сервери чи поштові сервери.
    Приклад:

    Внутрішня IP: 192.168.1.100 -> Зовнішня IP: 203.0.113.10
    
  2. Динамічний NAT (Dynamic NAT) - внутрішні адреси зіставляються з набором зовнішніх IP-адрес. Кожен пристрій отримує зовнішню IP тільки тоді, коли він надсилає трафік. Якщо вільних IP немає, нові з’єднання не встановлюються.
    Приклад:

    Внутрішні IP: 192.168.1.1-192.168.1.100
    Зовнішні IP: 203.0.113.10-203.0.113.20
    
  3. PAT (Port Address Translation) або NAT Overload це найпоширеніший тип NAT, який дозволяє використовувати одну публічну IP-адресу для багатьох пристроїв, застосовуючи порти для ідентифікації трафіку.
    Приклад роботи PAT:

    Внутрішня IP: 192.168.1.10:1025 -> Зовнішня IP: 203.0.113.1:50000
    Внутрішня IP: 192.168.1.11:2048 -> Зовнішня IP: 203.0.113.1:50001
    

Як працює NAT?

Коли пристрій із приватною IP-адресою ініціює запит до зовнішнього сервера, NAT виконує наступні дії:

  1. Замінює адреси та порти. У вихідному пакеті внутрішня IP-адреса та порт змінюються на зовнішню IP-адресу маршрутизатора та унікальний порт.

  2. Створює запис в таблиці NAT. Маршрутизатор зберігає зв’язок між внутрішньою IP-адресою, портом і зовнішньою адресою, щоб направити відповідь назад.

  3. Здійснює зворотній переклад. Коли сервер відповідає, NAT шукає запис у таблиці й замінює зовнішню адресу на внутрішню.

Переваги NAT

Завдяки NAT організації можуть використовувати приватні IP-адреси в своїх мережах, зберігаючи обмежений набір публічних адрес, а зовнішнім користувачам недоступна інформація про внутрішню структуру мережі. До того ж NAT можна налаштувати на більшості маршрутизаторів без складного обладнання.

Недоліки NAT

Переклад адрес додає затримки, особливо в складних мережах. Існують складнощі з деякими протоколами, які несуть IP-адреси в даних (наприклад, SIP або FTP) і можуть працювати некоректно без додаткових налаштувань. У PAT кількість одночасних підключень обмежена кількістю доступних портів.

Приклад налаштування NAT

Налаштування PAT на маршрутизаторі Cisco:

Router(config)# interface gigabitEthernet 0/0
Router(config-if)# ip address 203.0.113.1 255.255.255.0
Router(config-if)# ip nat outside
Router(config-if)# exit

Router(config)# interface gigabitEthernet 0/1
Router(config-if)# ip address 192.168.1.1 255.255.255.0
Router(config-if)# ip nat inside
Router(config-if)# exit

Router(config)# access-list 1 permit 192.168.1.0 0.0.0.255
Router(config)# ip nat inside source list 1 interface gigabitEthernet 0/0 overload

NAT і IPv6

У середовищі IPv6 NAT менш актуальний через величезний простір адрес, але NAT64 використовується для сполучення мереж IPv6 з IPv4.

Висновок

NAT — це критично важливий інструмент для сучасних мереж, який забезпечує ефективність використання IP-адрес, безпеку та гнучкість. Проте варто зважати на його обмеження, особливо у випадках складних мережевих архітектур чи специфічних вимог до додатків.

NAT сам по собі — це не фізичний пристрій, а функціональність, яка реалізується програмним способом на мережевому обладнанні (наприклад, маршрутизаторах, міжмережевих екранах). Проте існують як програмні, так і апаратні рішення, що виконують функції NAT. Давайте розберемося.

Програмний NAT

Це реалізація NAT через програмне забезпечення на загальному мережевому пристрої.
Наприклад домашні маршрутизатори. Більшість побутових маршрутизаторів (Wi-Fi роутерів) використовують вбудоване програмне забезпечення для виконання NAT.
В операційних системах NAT можна налаштувати на серверах або ПК (наприклад, iptables на Linux або ICS — Internet Connection Sharing — у Windows). У хмарних (віртуальні мережах) середовищах (AWS, Azure, GCP) NAT також реалізується програмно.

Переваги:

  • Гнучкість налаштувань.
  • Доступність на широкому спектрі пристроїв.
  • Легкість оновлення (оновлення прошивки чи програмного забезпечення).

Недоліки:

  • Менша швидкість роботи у порівнянні з апаратними рішеннями, особливо у високонавантажених мережах.
  • Обмеження продуктивності через обчислювальні ресурси пристрою.

Апаратний NAT

Це реалізація NAT, яка виконується за допомогою спеціалізованого апаратного забезпечення. Зазвичай, це маршрутизатори або міжмережеві екрани з апаратними прискорювачами NAT.

Приклади

  • Високопродуктивні маршрутизатори: Cisco, Juniper, MikroTik, та інші бренди пропонують пристрої, що використовують апаратне прискорення NAT.
  • Міжмережеві екрани (Firewall): Fortinet, Palo Alto, або Check Point, і таж сама Cisco, де NAT інтегрований в апаратну архітектуру.
  • Load Balancers (балансувальники навантаження): Деякі балансувальники використовують NAT для управління трафіком між клієнтами і серверами.

Що відбувається в апаратному NAT?

Використовуються спеціальні процесори (ASIC — Application-Specific Integrated Circuit або FPGA — Field-Programmable Gate Array), що прискорюють обробку NAT. Вбудовані таблиці NAT зберігаються у швидкій пам’яті, що дозволяє обробляти десятки або сотні тисяч підключень за секунду.

Переваги

  • Висока продуктивність. Такі пристрої здатні обробляти величезний обсяг трафіку в реальному часі.
  • Надійність. Апаратні рішення зазвичай стабільніші в умовах великих навантажень.
  • Підтримка додаткових функцій, таких як QoS, VPN, шифрування.

Недоліки:

  • Висока вартість.
  • Менша гнучкість у налаштуванні порівняно з програмними рішеннями.

Гібридні підходи

У сучасних пристроях часто поєднуються програмні та апаратні підходи до NAT. Наприклад, більшість бізнес-рівня маршрутизаторів і міжмережевих екранів використовують програмне забезпечення для налаштування та управління, але обчислення NAT виконується апаратно.

Приклади гібридних пристроїв

  • Wi-Fi маршрутизатори преміум-класу: ASUS ROG, Netgear Nighthawk.
  • UTM-пристрої (Unified Threat Management): об’єднують NAT, захист, VPN, і балансування навантаження в одному рішенні.

Як вибрати між програмним і апаратним NAT?

  1. Для дому або малого офісу достатньо програмного NAT у звичайному Wi-Fi маршрутизаторі але якщо є специфічні потреби (наприклад, сервери або великий трафік), можна використовувати програмні рішення на базі Linux/Windows.
  2. Для бізнесу або великих мереж краще використовувати апаратні пристрої з підтримкою NAT (наприклад, Cisco або Juniper). Якщо бюджет обмежений, можна комбінувати програмні рішення з оптимізованими серверними налаштуваннями.
  3. Для високонавантажених мереж (оператори зв’язку, дата-центри) використовуються виключно апаратні пристрої з апаратним прискоренням NAT, оскільки вони здатні обробляти мільйони з’єднань одночасно.

ІТОГО

NAT — це функція, яка може працювати як у програмному, так і в апаратному середовищі. Програмний NAT підходить для простих задач і гнучких налаштувань, тоді як апаратний NAT — це вибір для високопродуктивних мереж, де критично важливі швидкість і надійність.