ASCII (American Standard Code for Information Interchange) - це стандартний код для представлення текстової інформації в комп’ютерах та інших пристроях. Вперше розроблений у 1960-х роках, ASCII став першим широко використовуваним стандартом кодування, який дозволив комп’ютерам обмінюватися текстом із стандартизованими символами.
Основні характеристики ASCII:
-
Оригінальний стандарт ASCII використовував 7 біт для представлення кожного символу. Це дозволяло представити 128 різних символів, включаючи літери латинського алфавіту (верхній та нижній регістри), цифри від 0 до 9, знаки пунктуації та спеціальні символи.
-
У ASCII кожному символу відповідає унікальний числовий код, який однозначно визначає його представлення. Наприклад, літера “A” великого регістру має код 65, а літера “a” малого регістру має код 97.
-
Стандарт ASCII містить основний набір символів, які використовуються для представлення текстової інформації. Це включає літери, цифри, знаки пунктуації, а також деякі керуючі символи, такі як символ переведення рядка, зміщення, каретка і т.д.
-
ASCII був стандартизований організацією ANSI (American National Standards Institute) і швидко став широко використовуваним в індустрії комп’ютерів та зв’язку.
Хоча ASCII має свої обмеження, зокрема, він не включає символів для інших писемних систем, його базовий принцип став основою для подальших розвитків кодування тексту, таких як Unicode та UTF-8.