Мікросервіс — це архітектурний підхід до розробки програмного забезпечення, при якому програмне забезпечення розбивається на невеликі, незалежні та взаємодіючі сервіси. Кожен мікросервіс виконує конкретну функцію та може бути розгорнутий, масштабований та керований окремо. Зазвичай кожен мікросервіс має власну базу даних і використовує мережеві протоколи для спілкування з іншими сервісами.
Основна мета використання мікросервісної архітектури — це полегшення розгортання та масштабування програмного забезпечення, зменшення залежності між компонентами системи та підвищення гнучкості і швидкості розробки. За допомогою мікросервісів команди розробників можуть працювати над окремими частинами програми паралельно, що сприяє прискоренню розробки та покращує можливості масштабування.
Структура мікросервісу:
- Кожен мікросервіс має
-
Код сервісу.
Кожен мікросервіс містить власний код, який відповідає за певну
функціональність. -
Бізнес-логіка.
В сервісах зазвичай реалізована конкретна бізнес-логіка або набір пов’язаних операцій. -
База даних.
Кожен сервіс може мати свою власну базу даних або використовувати спільну базу даних з іншими сервісами. -
API або інтерфейс для взаємодії.
Сервіси можуть використовувати HTTP RESTful API або інші механізми для взаємодії з іншими сервісами.
-
- Інфраструктура
-
Контейнери.
Кожен сервіс може бути упакований в контейнер (наприклад, Docker), що спрощує розгортання та масштабування. -
Оркестратори.
Для керування контейнерами можна використовувати оркестратори, такі як Kubernetes, які автоматизують розгортання, масштабування та керування контейнеризованими додатками. -
Моніторинг та логування.
Важливо мати систему моніторингу та логування, яка допомагатиме відстежувати роботу кожного сервісу та виявляти проблеми.
-
- Спільні компоненти
-
Спільні бібліотеки.
Деякі функціональні частини можуть бути загальними для кількох сервісів. У такому випадку можна створити спільні бібліотеки або мікросервіси для цих функцій. -
Інфраструктурні сервіси.
Деякі сервіси, такі як сервіси аутентифікації або логування, можуть бути використані кількома іншими сервісами у вашому додатку.
-
- Клієнтські інтерфейси
-
Веб-інтерфейси.
Якщо ваш додаток має веб-інтерфейс, то можливо буде потрібно створити окремий клієнтський інтерфейс для взаємодії з кожним сервісом або зібрати дані з кількох сервісів. -
API клієнти.
Для інших клієнтів, таких як мобільні додатки або зовнішні сервіси, можуть бути розроблені API клієнти для спрощення взаємодії з сервісами.
-
Ця структура дозволяє досить гнучко розробляти, розгортати та масштабувати ваш додаток, забезпечуючи високу модульність, гнучкість та надійність.