Що таке peer-to-peer (P2P)?

Peer-to-peer (P2P) є моделью мережі, в якій кожен комп’ютер чи пристрій в мережі називається піром і може взаємодіяти безпосередньо з будь-яким іншим піром без посередництва централізованого сервера. Це означає, що кожен пір може виконувати як клієнтські, так і серверні функції, що дозволяє безпосередню обмін інформацією чи ресурсами з іншими пірами у мережі.

В P2P мережі, як правило, кожен пір має той самий рівень доступу до ресурсів і може допомагати в обробці запитів і надсилати дані іншим пірам. Такі мережі зазвичай використовуються для різноманітних цілей, таких як файлообмін.

Ось деякі приклади P2P мереж:

  1. BitTorrent: Це один з найпопулярніших протоколів файлообміну. Користувачі, які завантажують (downloaders) і завантажують (seeders) файли, обмінюються частинами цих файлів без посередництва централізованого сервера.
  2. Napster (перший варіант): Перша версія Napster використовувала P2P для обміну музичними файлами між користувачами. Вона дозволяла безпосередньо шукати і завантажувати музику з інших комп’ютерів.
  3. Skype: Цей програмний продукт використовував P2P для забезпечення голосового і відеозв’язку між користувачами до 2012 року включно. Дані передавалися безпосередньо між учасниками розмови, не проходячи через централізований сервер. Зараз працює по іншому. Skype — Вікіпедія
  4. Bitcoin та інші криптовалюти: Блокчейн-технологія, що стоїть за біткоїном, використовує P2P для розподіленої обробки транзакцій та підтримки мережі.
  5. RetroShare: Це програмне забезпечення для безпечного обміну повідомленнями, файлами і потоковими даними, що використовує P2P для забезпечення безпосереднього обміну між користувачами.
  6. Freenet: Це децентралізована мережа для анонімного обміну файлами, мовою програмування та іншими даними. Вона використовує P2P для забезпечення анонімності та розподіленої збереження даних.

Ці приклади показують різноманітність застосувань P2P мереж і їхню важливість у різних галузях, від обміну файлами до криптовалют.

Переваги P2P включають більшу стійкість до відмов, більшу приватність та зменшення потреби в централізованих серверах, що робить їх популярними для децентралізованих застосунків та сервісів.