Що таке NAT (Network Address Translation)?

NAT сам по собі — це не фізичний пристрій, а функціональність, яка реалізується програмним способом на мережевому обладнанні (наприклад, маршрутизаторах, міжмережевих екранах). Проте існують як програмні, так і апаратні рішення, що виконують функції NAT. Давайте розберемося.

Програмний NAT

Це реалізація NAT через програмне забезпечення на загальному мережевому пристрої.
Наприклад домашні маршрутизатори. Більшість побутових маршрутизаторів (Wi-Fi роутерів) використовують вбудоване програмне забезпечення для виконання NAT.
В операційних системах NAT можна налаштувати на серверах або ПК (наприклад, iptables на Linux або ICS — Internet Connection Sharing — у Windows). У хмарних (віртуальні мережах) середовищах (AWS, Azure, GCP) NAT також реалізується програмно.

Переваги:

  • Гнучкість налаштувань.
  • Доступність на широкому спектрі пристроїв.
  • Легкість оновлення (оновлення прошивки чи програмного забезпечення).

Недоліки:

  • Менша швидкість роботи у порівнянні з апаратними рішеннями, особливо у високонавантажених мережах.
  • Обмеження продуктивності через обчислювальні ресурси пристрою.

Апаратний NAT

Це реалізація NAT, яка виконується за допомогою спеціалізованого апаратного забезпечення. Зазвичай, це маршрутизатори або міжмережеві екрани з апаратними прискорювачами NAT.

Приклади

  • Високопродуктивні маршрутизатори: Cisco, Juniper, MikroTik, та інші бренди пропонують пристрої, що використовують апаратне прискорення NAT.
  • Міжмережеві екрани (Firewall): Fortinet, Palo Alto, або Check Point, і таж сама Cisco, де NAT інтегрований в апаратну архітектуру.
  • Load Balancers (балансувальники навантаження): Деякі балансувальники використовують NAT для управління трафіком між клієнтами і серверами.

Що відбувається в апаратному NAT?

Використовуються спеціальні процесори (ASIC — Application-Specific Integrated Circuit або FPGA — Field-Programmable Gate Array), що прискорюють обробку NAT. Вбудовані таблиці NAT зберігаються у швидкій пам’яті, що дозволяє обробляти десятки або сотні тисяч підключень за секунду.

Переваги

  • Висока продуктивність. Такі пристрої здатні обробляти величезний обсяг трафіку в реальному часі.
  • Надійність. Апаратні рішення зазвичай стабільніші в умовах великих навантажень.
  • Підтримка додаткових функцій, таких як QoS, VPN, шифрування.

Недоліки:

  • Висока вартість.
  • Менша гнучкість у налаштуванні порівняно з програмними рішеннями.

Гібридні підходи

У сучасних пристроях часто поєднуються програмні та апаратні підходи до NAT. Наприклад, більшість бізнес-рівня маршрутизаторів і міжмережевих екранів використовують програмне забезпечення для налаштування та управління, але обчислення NAT виконується апаратно.

Приклади гібридних пристроїв

  • Wi-Fi маршрутизатори преміум-класу: ASUS ROG, Netgear Nighthawk.
  • UTM-пристрої (Unified Threat Management): об’єднують NAT, захист, VPN, і балансування навантаження в одному рішенні.

Як вибрати між програмним і апаратним NAT?

  1. Для дому або малого офісу достатньо програмного NAT у звичайному Wi-Fi маршрутизаторі але якщо є специфічні потреби (наприклад, сервери або великий трафік), можна використовувати програмні рішення на базі Linux/Windows.
  2. Для бізнесу або великих мереж краще використовувати апаратні пристрої з підтримкою NAT (наприклад, Cisco або Juniper). Якщо бюджет обмежений, можна комбінувати програмні рішення з оптимізованими серверними налаштуваннями.
  3. Для високонавантажених мереж (оператори зв’язку, дата-центри) використовуються виключно апаратні пристрої з апаратним прискоренням NAT, оскільки вони здатні обробляти мільйони з’єднань одночасно.

ІТОГО

NAT — це функція, яка може працювати як у програмному, так і в апаратному середовищі. Програмний NAT підходить для простих задач і гнучких налаштувань, тоді як апаратний NAT — це вибір для високопродуктивних мереж, де критично важливі швидкість і надійність.