У Linux, блочні пристрої - це пристрої, які працюють на рівні блоків даних, таких як жорсткі диски, SSD-накопичувачі, CD / DVD-приводи тощо. Вони зазвичай використовуються для зберігання інформації та можуть бути доступні для читання та запису.
Ось деякі основні характеристики та інструменти, що стосуються блочних пристроїв в Linux:
-
У Linux, багато пристроїв представлені у вигляді файлів у каталозі
/dev. Блочні пристрої зазвичай мають префікс “sd” або “hd” (наприклад,/dev/sdaдля першого SATA-диска або/dev/hdaдля старіших IDE-дисків). -
Перш ніж використовувати блочний пристрій, ви повинні спочатку змонтувати його. Це означає, що ви дозволяєте операційній системі отримувати доступ до даних на цьому пристрої. Для цього використовується команда
mount. -
Перед тим як використовувати новий блочний пристрій, його часто потрібно сформатувати відповідно до файлової системи, такої як ext4, NTFS, або FAT32. Для цього використовуються утиліти, такі як
mkfsабоmkfs.ext4. -
Ви можете керувати блочними пристроями за допомогою різних утиліт, таких як
fdisk,parted,gdiskтощо. Ці утиліти дозволяють створювати, видаляти або змінювати розділи на пристроях. -
RAID і LVM - технології для об’єднання декількох блочних пристроїв в логічні групи з метою підвищення продуктивності, надійності або просторової ефективності. Наприклад, RAID (Redundant Array of Independent Disks) дозволяє об’єднувати декілька дисків для забезпечення збереження даних у випадку відмови одного з дисків. LVM (Logical Volume Manager) надає більшу гнучкість у керуванні простором диска, дозволяючи збільшувати або зменшувати розмір томів динамічно.
-
Коли ви монтуєте блочний пристрій, ви дозволяєте операційній системі отримувати доступ до даних на цьому пристрої. Коли ви відмонтовуєте пристрій, ви відключаєте його від системи, що дозволяє безпечно видалити або від’єднати пристрій.
-
Блочні пристрої надають доступ до даних у вигляді блоків фіксованого розміру. Операційна система часто зчитує або записує дані блоками, що дозволяє ефективніше керувати доступом до даних.