Чим gets відрізняється від STDIN.gets?

У мові програмування Ruby gets і STDIN.gets мають суттєву різницю в контексті, в якому вони використовуються.

  1. gets: Цей метод безпосередньо читає введення з користувача через стандартний ввід, але спочатку перевіряє, чи є дані в буфері вводу. Якщо дані вже присутні в буфері вводу (наприклад, коли ви працюєте з файлом або іншим вхідним потоком), gets використовує їх. Це зручно, коли ви хочете взаємодіяти з користувачем через стандартний ввід, але також може бути використано у контексті з файлами або іншими потоками вводу.

  2. STDIN.gets: Цей метод явно вказує на те, що ви читаєте зі стандартного потоку введення (stdin), навіть якщо ви перенаправили ввід на інший потік. Це може бути корисним у випадках, коли вам потрібно гарантувати, що читається саме зі стандартного вводу, незалежно від того, які перенаправлення вводу встановлені.

Отже, хоча обидва методи можуть використовуватися для отримання введення від користувача, STDIN.gets надає більш явний та контрольований підхід до зчитування зі стандартного вводу.

Термін “стандартний ввід” (stdin) відноситься до основного потоку вводу в програмі або операційній системі. Це звичайний механізм, за допомогою якого програма отримує введення від користувача або іншого джерела даних.

У більшості операційних систем, таких як Unix-подібні (Linux, macOS) та Windows, стандартний ввід зазвичай пов’язаний із клавіатурою. Коли ви запускаєте програму з терміналу чи командного рядка, стандартний ввід спрямовується на клавіатуру, і програма чекатиме введення від користувача.

Це означає, що якщо ви використовуєте gets або STDIN.gets в Ruby, вони будуть чекати введення від користувача через клавіатуру, оскільки це стандартний ввід за замовчуванням.

Протилежність стандартному вводу - це стандартний вивід (stdout), який представляє собою основний потік виведення програми, куди надсилаються дані для виведення на екран або в інші вихідні потоки даних.